Ми уже знаємо, як визначати витрати на ремонт та витрати на поліпшення. У межах 10% – це витрати, при перевищенні 10% збільшуємо балансову вартість об’єктів основних засобів.

Але крім витрат на ремонт і поліпшення, є ще витрати на технічне обслуговування та на утримання. У Податковому кодексі України про них – жодного слова. Однак сума цих витрат (на відміну від витрат на ремонт та поліпшення) повинна включатися повністю й прямо до витрат. Без жодних резервів.

Проаналізуємо три запитання-відповіді з Єдиної бази податкових знань з тлумаченням на користь платників податків, які стосуються поворотної фінансової допомоги. Якщо у вас виникне подібна ситуація, слід подати запит до податкової служби на надання індивідуальної податкової консультації.

Одним із найпопулярніших способів податкового планування у галузі будівництва нерухомості є використання інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ). Доволі проста схема базується на застосуванні пільг з податку на прибуток, наданих ІСІ.

Ідея полягає у «транспортуванні» прибутку від забудовника, який сплачує податок на прибуток на загальних підставах, до ІСІ, який користується значними пільгами з цього податку. Доходи ІСІ від операцій зі своїми активами та доходи, нараховані за активами ІСІ, взагалі не обкладаються податком на прибуток (п. 136.1.9 Податкового кодексу). Іншими словами, ІСІ сьогодні є такими собі українськими безподатковими гаванями.

Форму №20-ОПП намагаються зробити декларацією

Петро ПАТЛАТИЙ, експерт 

Протягом грудня в Україні поширилася епідемія із заповнення форми №20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (об’єкт оподаткування)». У ній слід подавати в органи ДПС дані про всі місця торгівлі, від ларків до магазинів, створених навіть до набуття чинності ПКУ. Почалася вона з Єдиної бази податкових знань.

Галина Тиравська, експерт

Зверніть увагу на п. 135.4 ст. 135 ПКУ: дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості. Тобто за загальним правилом розділу ІІІ Податкового кодексу України доходи визначаються за договірними цінами.

Але у розділі ІІІ ПКУ йдеться і про окремі операції, доходи від яких визначаються за договірними цінами, але не нижчими, ніж звичайні. Коли виникають такі ситуації?